Вікна-Новини

Історії харківського шпиталю: заради України

12
0
За тиждень до кінця річної служби Дмитро Медведь дістав тяжке поранення в хребет. Тепер він частково паралізований, але він так само мріє про весілля. Він знайшов своє кохання, боронячи кордон із Росією. Свою Ганну привіз із Луганщини, й запевняє: обов’язково зведеться на ноги. Потрібна лише коштовна реабілітація. Що саме з ним сталося - чи то снайперська куля, чи то мінометний обстріл – не знає. Дмитрові Медведю 32, він колишній професійний військовий, покинув армію заради бізнесу, коли почалася війна, вирішив знову повернутися до лав збройних сил – на фронт пішов добровольцем. Направили до Луганського прикордонного загону – тоді кордон біля «Довжанського» ще існував. Це на його очах відбувалося російське вторгнення. У прикордонників тоді ані бронежилетів, ані зброї. Для допомоги бійцю: картка ПриватБанку 4149 4978 0808 3879 МЕДВЕДЬ ДМИТРО ІГОРОВИЧ
Комментариев (0)
Оставляя комментарий, пожалуйста, помните о том, что содержание и тон Вашего сообщения могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной новости. Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.
Полная версия правил
Осталось 300 символов
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь