Новости Украины

Доводить до краху: як влада покроково знищує антикорупційні органи

0
0
<p>Є одне мистецтво, яким майстерно оволоділи досвідчені українські політики. Це мистецтво перевзуватися в повітрі. І ще — записувати собі в заслуги те, до чого не мають стосунку. Цим мистецтвом володіє багато хто, але особливої віртуозності досяг президент, використовуючи тактику "не можеш побороти — очоль". І очевидним ефектом є те, що через 5 років після Революції жоден високопосадовий корупціонер не покараний.&nbsp;</p> <p>Півтора роки тому, в жовтні 2017 року, виступаючи в ПАРЄ, президент Порошенко сказав: "Ми впровадили безпрецедентні антикорупційні механізми, які вже дають результат". Нагадаю, це було якраз тоді, коли в парламенті намагались звільнити керівництво НАБУ, САП саботував розслідування окремих резонансних справ, НАЗК готувало на замовлення Адміністрації Президента замовні висновки про перевірку декларацій, а він сам саботував подання до парламенту законопроекту про створення Антикорупційного суду.</p> <p>Півтора роки потому, на початку березня 2019 року президент Петро Порошенко заявив в інтерв’ю українським телеканалам вже дещо інше: "Президент має створити всі необхідні умови і продемонструвати політичну волю. Ми маємо створити ефективну антикорупційну інфраструктуру. Я зробив для цього більше&nbsp;ніж будь-який інший президент... Дайте можливість проявити їм себе"</p> <p>Отже, виходить, що 5 останніх років ми з корупцією не боролись? Навіть не почали? То чим тоді весь цей час пишався президент, записуючи собі в заслугу при будь-якій нагоді? Що це за антикорупційна інфраструктура, яка все ніяк не дасть результату, якого ми очікуємо вже 5 років, чому вона ніяк його не дасть і як це виправити?</p> <p>Що таке антикорупційна інфраструктура? Антикорупційною інфраструктурою називають нові органи, створені після Революції Гідності. Це НАЗК, НАБУ, САП і в перспективі — Антикорупційний суд, а також інструменти, які вони використовують, такі як е-декларування і кримінальна відповідальність за брехню в них і так зване незаконне збагачення.&nbsp;</p> НАЗК <p>Перше — Національне агентство із запобігання корупції або НАЗК — орган із широкими повноваженнями із формування та реалізації державної антикорупційної політики. НАЗК повинно:</p> розробляти антикорупційну стратегію, затверджувати антикорупційні програми державних органів і контролювати їх виконання; працювати з викривачами корупції; перевіряти посадовців на конфлікт інтересів; контролювати фінансування політичних патрійі, звісно, вести реєстр декларацій і перевіряти ці декларації. <p>Саме ці результати перевірки по високопосадовцях НАЗК має направляти в НАБУ для розслідування.</p> <p> Олександр Мангул – голова НАЗК</p> НАБУ <p>Національне антикорупційне бюро або НАБУ — правоохоронний орган, уповноважений розслідувати високопосадову і масштабну корупцію. Тобто саме НАБУ розслідують корупцію нардепів, членів Кабміну, колишніх президентів (діючий не підслідний жодному правоохоронному органу), суддів, прокурорів, керівників органів виконавчої влади і тд.&nbsp;</p> <p>При цьому це найменший правоохоронний орган, максимальна чисельність якого обмежена 700 особами, з яких лише 250 — детективи, які безпосреедньо розслідують справи. За додержанням законів під час розслідувань детективів мають слідкувати прокурори САП.</p> <p> Артем Ситник – голова НАБУ</p> САП <p>Спеціалізована антикорупційна прокуратура або САП — самостійний структурний підрозділ ГПУ, а його керівник є за посадою заступником Генпрокурора. Тобто це не окремий орган, а скоріше — автономна структура в ГПУ.</p> <p>Антикорупційні прокурори беруть участь у всіх етепах розслідування, для більшості дій детективів потрібне їхнє погодження, в тому числі для направлення обвинувачення в суд, де, власне, прокурори справу і представляють.&nbsp;</p> <p> Назар Холодницький – голова САП</p> Антикорупційний суд <p>Досі усі справи направлялись в звичайні суди, зі створенням Антикорупційного суду саме він буде розглядати справи НАБУ і САП. Цей суд зараз на етапі обрання і призначення суддів.&nbsp;</p> Взаємопов'язаність антикорупційних органів <p>Ця спрощена формула антикорупційної інфраструктури показує взаємопов’язаність створених органів.</p> <p>Якщо випадає хоча б одна ланка — результату немає або він сильно ускладнюється і розтягується в часі. Якщо НАЗК не перевіряє декларації, НАБУ не отримує інформацію, з якою працювати. Якщо НАБУ не збиратиме якісної доказової бази, не буде з чим іти в суд. Якщо САП закриває безпідставно справи, вони ніколи не потраплять в суд. Якщо суди безпідставно затягують розгляд цих справ, або їх розглядає корупмований суддя, вироків немає. А якщо немає вироків судів, говорити хоч про якусь результативність просто неможливо.</p> <p>Судову реформу ще на початку президентства оголосив своєю метою і реалізовував президент разом зі своєю адміністрацію.&nbsp;І&nbsp;саме відсутність вироків використовував його Генпрокурор Луценко, як нібито доказ поганої роботи антикорорганів, зокрема, НАБУ.</p> Скасування статті про незаконне збагачення <p>Найпростіше взаємопов’язаність процесу можна зрозуміти на прикладі незаконного збагачення, яке недавно скасували.</p> <p>Для того, щоб посадовця посадити на 10 років, заборонити займати державні посади на 3 роки і конфіскувати майно:</p> НАЗК&nbsp;мало би знайти ознаки незаконного збагачення при перевірці його декларації і направити в НАБУ; НАБУ — відкрити кримінальне провадження, зібрати докази того, що він не може пояснити походження статків законними джерелами; і разом з прокурорами САП направити до суду; прокурори САП — захистити справу в суді; а суд — винести рішення. <p>Однак жодного такого рішення за чотири роки винесено не було. Натомість, щойно перші справи пішли до суду, цей злочин&nbsp;просто скасували. Чому?</p> <p>Тому що всі ці 4 роки, попри надзвичайну активність громадянського суспільства, підтримку небагатьох уповноважених Євромайданом представників у владі і безпрецедентну підтримку міжнародної спільноти, відбувалося послідовне, умисне, а іноді надзвичайно винахідливе "вибивання"&nbsp;цих ланок в антикорупційній інфраструктурі.</p> <p>Що означає стаття про незаконне збагачення?Конституційний суд України фактично виправдав усіх підозрюваних у незаконному збагаченні чиновників тим, що скасував кримінальну статтю про незаконне збагачення. Через рішення КС, Антикорупційний суд не зможе притягнути до відповідальності чиновників і депутатів за їх електронними деклараціями. Згідно зі статтею про незаконне збагачення, чиновники повинні були самі доказувати законність своїх доходів. Тобто, якщо чиновник не міг довести, звідки гроші – він визнавався винним і повинен був сісти до в’язниці. Проте для правоохоронців не все втрачено, адже у Кримінальному кодексі збереглася стаття 366 про відповідальність за недостовірне декларування. Ця норма також дозволяє карати будь-якого держслужбовця і депутата, однак ефективність такого покарання набагато нижча. Більше про це – читайте тут.</p> Перешкода роботі НАЗК <p>І ось вам приклади, що це робилося найвищим керівництвом держави, і очевидно, єдиним фронтом з уламками регіонів і представниками олігархів в парламенті.</p> <p>Спочатку взяли під контроль НАЗК, яке формувалось урядом на чолі ще з прем’єром Арсенієм Яценюком. Процес відбору його керівництва був боротьбою за те, хто отримає більшість в колегіальному органі: БПП і НФ. Причина — інструменти в його розпорядженні, які дозволяють використовувати орган для захисту себе і розправи над конкурентами. Зрозуміло, що робота органу з&nbsp;усіх напрямків&nbsp;була провалена, про це детальніше читайте в матеріалах експертів.&nbsp;</p> <p>Але головне — була повністю саботована перевірка декларації. Більше того, НАЗК ще й спробувало НАБУ заблокувати розслідування НАБУ на основі цих декларацій.&nbsp;</p> <p>Цікаво, що в цьому їх підтримали нардепи від фракції Олега Ляшка: один,&nbsp;Ігор Мосійчук,&nbsp;спробував легалізувати це через суд, другий, Ігор Попов, — через закон. Зрештою, крапки над "і" допомогла розставити викривач з НАЗК, яка вийшла із заявою про те, що орган контролюється з Адміністрації Президента через призначеного звідти Олексія Горащенкова.</p> Перешкода роботі НАБУ <p>Винахідливості способів взяти під контроль і перешкодити роботі НАБУ взагалі можна позаздрити: від лижних інструкторів в аудитори і реклами в метро, до спроб завалити нерозслідуваними "вісяками"&nbsp;ГПУ і блокування роботи взагалі всіх правоохоронних органів.</p> <p>Особливо активно це відбуваловалось в парламенті.&nbsp;Де законопроекти, які так чи інакше були спрямовані на обмеження їх незалежності або спроможності розслідувати (в тому числі через спроби скасувати незаконне збагачення)&nbsp;подавали і представники фракцій правлячої коаліції в парламенті, БПП і НФ. Це були:&nbsp;</p> Владислав Данилін й Олександр Кірш з&nbsp;"Народного фронту", Геннадій Чекіта й Андрій Шинькович з БПП, голови їх фракцій взагалі хотіли звільнити Директора НАБУ; колишній регіонал, нині позафракційний Яків Безбах разом з багаторазовим нардепом Костянтином Жеваго; згадані вже вище представники "Радикальної партії", які хотіли узаконити незаконні вимоги НАЗК щодо розслідувань і тд. Перешкоди роботі САП <p>Потім вирішили зливати справи високопосадових корупціонерів через антикорупційних прокурорів. Керівник САП Назар Холодницький досі залишається на посаді.&nbsp;Навіть попри оприлюднені факти, які свідчили, що він&nbsp;попереджав фігурантів справ про обшуки, закликав свідків давати неправдиві свідчення і в інші подібні способи перешкоджати розслідуванню цих справ.&nbsp;До речі, у відкритому доступі можна побачити навіть реєстр таких злитих справ.</p> <p>Навіть коли справи таки потрапляли в суди, то там і залишались роками.&nbsp;А&nbsp;створення Антикорупційного суду, фактично, блокувалось 2 роки,&nbsp;на цей раз безпосередньо президентом, який просто два роки не подавав відповідний законопроект в парламент, через що вже було втрачено кілька років.</p> <p>Власне, одна із причин скасування незаконного збагачення саме зараз в тому, що опиратися створенню Антикорупційного суду більше не було можливості, а значить, найпростіший спосіб себе убезпечити — просто скасувати такий злочин, справи по якому він має в тому числі розглядати.</p> Вибори <p>Якщо ви дослухали до цього моменту, то розумієте, що головною причиною, чому через 5 років ми так і не побачили відчутних результатів такої ефективної боротьби з корупцією, про яку так люблять розказувати парламентська більшість і президент, є, власне вони самі і їхні союзники.&nbsp;Бізнесові і, що найгірше, російські інтереси вони продовжують обслуговувати, навіть&nbsp;незважаючи на війну, що яскраво показало нещодавнє розслідування про корупцію ставлеників президента в оборонній сфері.</p> <p>Ось чому вибори, як президентські, так і парламентські, –&nbsp;такі важливі. І парламентські навіть важливіші ніж&nbsp;президентські. Бо в парламентсько-президентській республіці, якою є Україна, парламент, який призначає уряд, має більше повноважень, ніж президент.</p> <p>Ми маємо почати жити за Конституцією, де у президента і парламенту є прописані чіткі повноваження. І вони мають їх виконувати лише так, як це передбачено Конституцією, а не перевищувати чи не довиконувати їх, виходячи з політичної доцільності.&nbsp;</p> <p>Питання однак в тому, як сформувати цю більшість в парламенті, яка нарешті буде про-державною, без колишніх регіоналів та їх сателітів, без бізнесменів, які десятиліттями обираються до парламенту, і без представників олігархічних кланів, які знову будуть вливати мільйони в політичні проекти-одноденки. І це залежить від кожного з нас, бо це ми своїми голосами визначимо, хто отримує від нас владу на наступні 5 років. Думайте і робіть висновки. Кінець кінцем все буде добре, а якщо зараз не добре –&nbsp;значить це ще не кінець.&nbsp;</p>
Комментариев (0)
Оставляя комментарий, пожалуйста, помните о том, что содержание и тон Вашего сообщения могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной новости. Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.
Полная версия правил
Осталось 300 символов
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь